1. Орфографічний словник української мови

банківник

банківни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банківник — -а, ч. Той, хто держить банк (див. банк I у 2 знач.), банкує під час гри в карти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. банківник — БАНКІВНИ́К, а́, ч. Той, хто тримає банк (див. банк³), банкує під час гри в карти. Словник української мови у 20 томах
  3. банківник — БАНКІВНИ́К, а, ч. Той, хто держить банк (у 2 знач.), банкує під час гри в карти. Словник української мови в 11 томах