1. Великий тлумачний словник сучасної мови

баранчик

бара́нчик

-а, ч.

1》 Зменш. до баран 1), 2).

2》 Глиняна посудина, що має форму такої тварини, для подавання на стіл горілки, вина.

3》 Те саме, що баранець 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баранчик — бара́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. баранчик — БАРА́НЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до бара́н 1, 2. Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом (Л. Глібов); На плечі він ніс забитого баранчика (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  3. баранчик — бара́нчик: ◊ неви́нний як бара́нчик → невинний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. баранчик — БАРА́НЧИК, а, ч. 1. Зменш. до бара́н 1,2. Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом (Гл., Вибр., 1957, 33); На плечі він ніс забитого баранчика (Собко, Кавказ, 1946, 98). Словник української мови в 11 томах