баранчик

Значення в інших словниках

1. баранчик — бара́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. баранчик — -а, ч. 1》 Зменш. до баран 1), 2). 2》 Глиняна посудина, що має форму такої тварини, для подавання на стіл горілки, вина. 3》 Те саме, що баранець 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баранчик — БАРА́НЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до бара́н 1, 2. Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом (Л. Глібов); На плечі він ніс забитого баранчика (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
4. баранчик — БАРА́НЧИК, а, ч. 1. Зменш. до бара́н 1,2. Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом (Гл., Вибр., 1957, 33); На плечі він ніс забитого баранчика (Собко, Кавказ, 1946, 98). Словник української мови в 11 томах