1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безглуздо

безглу́здо

Присл. до безглуздий.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безглуздо — безглу́здо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безглуздо — БЕЗГЛУ́ЗДО. Присл. до безглу́здий. Обличчя бабусі в капорі маячило перед очима. Вона безглуздо посміхалася (О. Полторацький); // у знач. пред. Оленка вмирає... Ні, це не може бути... Се дико... це безглуздо (М. Коцюбинський); Левко зупинився. Словник української мови у 20 томах
  3. безглуздо — БЕЗГЛУ́ЗДО. Присл. до безглу́здий. Обличчя бабусі в капорі маячило перед очима. Вона безглуздо посміхалася (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 139); // у знач. присудк. сл. Оленка вмирає… Ні, це не може бути… Се дико… це безглуздо (Коцюб. Словник української мови в 11 томах