бездумний

Значення в інших словниках

1. бездумний — безду́мний прикметник Орфографічний словник української мови
2. бездумний — БЕЗДУ́МНИЙ, а, е. Позбавлений будь-яких думок, міркувань. Катя мовчала і дивилась перед собою бездумним поглядом (О. Гуреїв); Коли б вони [запорожці] боялися, як нині ти, то ми були б давно вже бездумним бидлом (Василь Шевчук); Бездумний виконавець... Словник української мови у 20 томах
3. бездумний — ВІДСУ́ТНІЙ (про очі, погляд — який нічого не виражає), ПОРО́ЖНІЙ, БЕЗДУ́МНИЙ. Теллер.. відсутніми очима дивився на стінку (Н. Рибак); Вони були зовсім порожні, ці крижані, моторошні очі — без жодної іскорки, без жодного почування (О. Словник синонімів української мови
4. бездумний — БЕЗДУ́МНИЙ, а, е. Позбавлений будь-яких думок, міркувань. — Ні, ще одного спробую, — сказав по довгій хвилі бездумного остовпіння Невеличкий (Фр., VIII, 1952, 226); Катя мовчала і дивилась перед собою бездумним поглядом (Гур. Словник української мови в 11 томах