безжально
безжа́льно
Присл. до безжальний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безжально — безжа́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безжально — БЕЗЖА́ЛЬНО. Присл. до безжа́льний. Батько бив його чим потрапить і безжально (І. Сенченко); Маріїна гордість безжально вражена (із журн.); * Образно. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Словник української мови у 20 томах
- безжально — Безжа́лісно і безжа́льно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безжально — БЕЗЖА́ЛЬНО. Присл. до безжа́льний. Батько бив його чим потрапить і безжально (Сенч., На Бат. горі, 1960, 5); *Образно. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (Хижняк, Тамара, 1959, 136). Словник української мови в 11 томах