безжиттєвий

Значення в інших словниках

1. безжиттєвий — безжиттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. безжиттєвий — БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, а, е. 1. Те саме, що безжи́вний. Денис мовчки підняв у руці забиту птицю, полюбувався безжиттєвою кволістю (Григорій Тютюнник). 2. Не заселений живими істотами, в якому немає живих істот. Словник української мови у 20 томах
3. безжиттєвий — МЕ́РТВИЙ (про дім, вулицю і т. ін. — позбавлений ознак життя, порожній, спустілий), НЕЖИВИ́Й, БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ. Палац був порожній, мертвий (В. Винниченко); Мовчать квартали неживі, за мною тіні, тільки тіні (В. Словник синонімів української мови
4. безжиттєвий — БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, а, е. 1. Те саме, що безжи́вний. Денис мовчки підняв у руці забиту птицю, полюбувався безжиттєвою кволістю (Тют., Вир, 1960, 140). 2. Не заселений живими істотами, в якому немає живих істот. Словник української мови в 11 томах