безжиттєвий
МЕ́РТВИЙ (про дім, вулицю і т. ін. — позбавлений ознак життя, порожній, спустілий), НЕЖИВИ́Й, БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ. Палац був порожній, мертвий (В. Винниченко); Мовчать квартали неживі, за мною тіні, тільки тіні (В. Сосюра); Оленчук повагом бреде поміж бур'янами, оглядає перед собою бурий безжиттєвий степ (О. Гончар); Соняшники.. мали зелений і свіжий вигляд. Земля поміж них не здавалася безживною і приреченою (з журналу). — Пор. безлю́дний.
НЕЖИВИ́Й (який не належить до тваринного або рослинного світу), НЕОРГАНІ́ЧНИЙ книжн.; МЕ́РТВИЙ підсил., БЕЗДУ́ШНИЙ підсил., БЕЗЖИ́ВНИЙ підсил., БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ підсил., рідше (ужив. перев. у мові художньої літератури). Жива і нежива природа; — Чи ж можна мати світлий погляд на життя, живучи в тіснім, смердючім місті, ..де замість права живих рослин мертвий камінь навкруги оточує тебе... (М. Коцюбинський); З прислугою (пані) обходилася, як з худобою або бездушними меблями (І. Франко); — А океан, живий, вічний океан, хлюпає в борти, б'є в підніжжя цієї сталевої безжиттєвої скелі (корабля) (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- безжиттєвий — безжиттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- безжиттєвий — -а, -е. 1》 Те саме, що безживний. 2》 Не заселений живими істотами, в якому немає живих істот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безжиттєвий — БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, а, е. 1. Те саме, що безжи́вний. Денис мовчки підняв у руці забиту птицю, полюбувався безжиттєвою кволістю (Григорій Тютюнник). 2. Не заселений живими істотами, в якому немає живих істот. Словник української мови у 20 томах
- безжиттєвий — БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, а, е. 1. Те саме, що безжи́вний. Денис мовчки підняв у руці забиту птицю, полюбувався безжиттєвою кволістю (Тют., Вир, 1960, 140). 2. Не заселений живими істотами, в якому немає живих істот. Словник української мови в 11 томах