безжурний

БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться); БЕЗКЛО́ПІТНИЙ (який ні про що не клопочеться). Сміялася (лікарка) досхочу, як сміються молоді, здорові, безтурботні жінки (Л. Дмитерко); На чверть милі від Зборова стояв гомін, розносились гучні співи безпечного королівського жовнірства (Я. Качура); Безсумний сокіл, вихор-птиця, З журби, мов брат над братом, мовк (П. Грабовський); Безжурні, до нестями балакучі, У затишку чекаєте собі, Що ось ростимуть груші на вербі (Д. Павличко); Він, очевидячки, був не тільки нетужливий, але й нежурливий на вдачу (І. Нечуй-Левицький); — .. От і полонинка ся. Аж сміється, зелена. Рівнесенька така, веселенька. Безклопітна (Г. Хоткевич). — Пор. 1. спокі́йний.

БЕЗТУРБО́ТНИЙ (про час, пору життя — вільний від турбот, не обтяжений ними), БЕЗЖУ́РНИЙ, БЕЗКЛО́ПІТНИЙ, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗСУ́МНИЙ рідше. Притаєний шелест дикої груші нагадує йому дитинство, таке веселе і безтурботне (В. Кучер); Від службової казарми линула в простір степів пісня безжурної молодості (Я. Качура); Безклопітному життю старого Чирика цієї весни настав кінець (Ю. Збанацький); Буде день наш безпечален, Бо одна у нас мета (М. Рильський); (Олена:) Минулося безпечне та світле щастя, мов пташечка, пролинуло, мов вихром пронеслося (М. Кропивницький); Почали ми тиху розмову — згадування. Згадали наші забавки давні дитячі, — пригадали й дівочі безсумнії часи (Марко Вовчок). — Пор. 3. спокі́йний, 1. щасли́вий.