1. Словник української мови у 20 томах

безжурний

БЕЗЖУ́РНИЙ, а, е.

Який не журиться, не схильний до журби; веселий, безтурботний.

Весела [Парасочка], балакуча, жартовлива [жартівлива], як і мати була замолоду, і така безжурна, ласа на ласощі (Панас Мирний);

Тут хорий батько.., що має лише даровані дні перед собою, а вона безжурна... (О. Кобилянська);

Емма видавалась дуже веселою, безжурною (В. Винниченко);

Анатолій намагався вдавати з себе безжурного, щоб ніхто не здогадався про його справжній душевний стан (О. Гуреїв);

* У порівн. Діти побігли, як безжурні птахи (Б. Лепкий);

// Який не має ознак журби, туги.

– Цей чолов'яга й справді веселий, приємний, .. колись подобавсь мені своїми жартами та безжурною вдачею (І. Нечуй-Левицький);

Видно, материн жаль уразив і його безжурне серце: стоїть він біля матері похнюпившись... (Панас Мирний);

Серед скель, як сон, легких, Я думок тяжкою сіллю Посипав безжурний сміх (М. Рильський);

Той безжурний усміх таким болем нестерпним відгукнувся у ньому, що Василь аж застогнав (А. Дімаров);

* Образно. Ліс прокидався безжурним дзвоном незримих пташок (Яків Баш);

// Який викликає, навіває радість, добрий настрій.

Безжурна музика;

Безжурна пісня.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безжурний — (який не бере до серця навколишніх обставин) безтурботний, безклопітний, веселий, бадьорий. Словник синонімів Полюги
  2. безжурний — безжу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. безжурний — Веселий, безтурботний, безклопітний, бадьорий, сонцелюбний. Словник синонімів Караванського
  4. безжурний — -а, -е. Який не журиться, не схильний до журби, турбот; веселий, безтурботний. || Який не має в собі ознак журби, туги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безжурний — див. веселий Словник синонімів Вусика
  6. безжурний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)... Словник синонімів української мови
  7. безжурний — Безжу́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безжурний — БЕЗЖУ́РНИЙ, а, е. Який не журиться, не схильний до журби, турбот; веселий, безтурботний. Весела, балакуча, жартовлива [жартівлива] [Парасочка], як і мати була замолоду, і така безжурна, ласа на ласощі (Мирний, IV, 1955, 32); Тут хорий батько.. Словник української мови в 11 томах
  9. безжурний — Безжурний, -а, -е Безпечальный, веселый. Словник української мови Грінченка