безземелля
безземе́лля
-я, с.
Брак землі для господарювання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безземелля — безземе́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безземелля — БЕЗЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Відсутність землі для господарювання. Мара безземелля в пришлості, що була зникла на якийсь час, знов заявилась і стала перед ним [Семеном] у грізній постаті (М. Словник української мови у 20 томах
- безземелля — Безземе́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безземелля — БЕЗЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Брак землі для господарювання. Мара безземелля в пришлості, що була зникла на якийсь час, знов заявилась і стала перед ним [Семеном] у грізній постаті (Коцюб. Словник української мови в 11 томах