безземелля

безземе́лля

-я, с.

Брак землі для господарювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безземелля — безземе́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безземелля — БЕЗЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Відсутність землі для господарювання. Мара безземелля в пришлості, що була зникла на якийсь час, знов заявилась і стала перед ним [Семеном] у грізній постаті (М. Словник української мови у 20 томах
  3. безземелля — Безземе́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безземелля — БЕЗЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Брак землі для господарювання. Мара безземелля в пришлості, що була зникла на якийсь час, знов заявилась і стала перед ним [Семеном] у грізній постаті (Коцюб. Словник української мови в 11 томах