беззубо
беззу́бо
Присл. до беззубий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззубо — беззу́бо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- беззубо — БЕЗЗУ́БО. Присл. до беззу́бий. Розхмаривсь і дід. – О, горобенятка вже встали. – Сміявсь їм із далечі беззубо (А. Головко); Баба сидить понуро, мовчки, беззубо жвакаючи зморщеними, як перепечене яблуко, синюватими губами (Б. Словник української мови у 20 томах
- беззубо — БЕЗЗУ́БО. Присл. до беззу́бий. Розхмаривсь і дід. — О, горобенятка вже встали. — Сміявсь їм із далечі беззуба (Головко, І, 1957, 211). Словник української мови в 11 томах