1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безпартійний

безпарті́йний

-а, -е.

Який не належить до якоїсь партії, не є членом партії.

|| Який не відображає поглядів жодної партії.

|| у знач. ім. безпартійний, -ного, ч.; безпартійна, -ної, ж. Той, хто не належить до якоїсь партії, не є членом партії.

Безпартійний уряд — уряд, створений на суто професійній або іншій непартійній основі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпартійний — безпарті́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпартійний — Невтральний, безсторонній, г. незаанґажований. Словник синонімів Караванського
  3. безпартійний — БЕЗПАРТІ́ЙНИЙ, а, е. Який не належить до якоїсь партії. Безпартійний фахівець; // Який не відбиває поглядів жодної партії.; // у знач. ім. безпарті́йний, ного, ч.; безпарті́йна, ної, ж. Той, хто не є членом жодної партії. Словник української мови у 20 томах
  4. безпартійний — Безпарті́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безпартійний — БЕЗПАРТІ́ЙНИЙ, а, е. Який не належить до якоїсь партії, не є членом партії. Партія не може жити і розвиватися без зв’язків з безпартійними масами (Біогр. Леніна, 1955, 65); — А я вже помру, хлопці, безпартійним більшовиком (Збан. Словник української мови в 11 томах