билинний

били́нний

-а, -е.

Прикм. до билина II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. билинний — били́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. билинний — БИЛИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до били́на². Кругла вежа бронепоїзда здавалася шапкою билинного витязя-богатиря (О. Донченко); І ліс якийсь картинний, і чагарі надто билинні, й птахи нетутешні (О. Словник української мови у 20 томах
  3. билинний — БИЛИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до били́на². Кругла вежа бронепоїзда здавалася шапкою билинного витязя-богатиря (Донч., III, 1956, 426); Найвищий зразок творчого використання билинного стилю дає саме Лєрмонтов (Рильський, III, 1956, 196). Словник української мови в 11 томах