билинний
БИЛИ́ННИЙ, а, е.
Прикм. до били́на².
Кругла вежа бронепоїзда здавалася шапкою билинного витязя-богатиря (О. Донченко);
І ліс якийсь картинний, і чагарі надто билинні, й птахи нетутешні (О. Бердник);
Час уже нашому билинному богатиреві встати з правічної української фортеці-печі й почати рухатися (з публіц. літ.);
Скупими й точними барвами змалював О. Гончар урочисту, билинну красу прадавнього українського степу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- билинний — били́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- билинний — -а, -е. Прикм. до билина II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- билинний — БИЛИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до били́на². Кругла вежа бронепоїзда здавалася шапкою билинного витязя-богатиря (Донч., III, 1956, 426); Найвищий зразок творчого використання билинного стилю дає саме Лєрмонтов (Рильський, III, 1956, 196). Словник української мови в 11 томах