1. Словник української мови в 11 томах

билинний

БИЛИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до били́на².

Кругла вежа бронепоїзда здавалася шапкою билинного витязя-богатиря (Донч., III, 1956, 426);

Найвищий зразок творчого використання билинного стилю дає саме Лєрмонтов (Рильський, III, 1956, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. билинний — били́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. билинний — -а, -е. Прикм. до билина II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. билинний — БИЛИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до били́на². Кругла вежа бронепоїзда здавалася шапкою билинного витязя-богатиря (О. Донченко); І ліс якийсь картинний, і чагарі надто билинні, й птахи нетутешні (О. Словник української мови у 20 томах