благально

блага́льно

Присл. до благальний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благально — блага́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. благально — БЛАГА́ЛЬНО. Присл. до блага́льний. Падає [виночерпій] навколішки і здіймає благально руки до Хуси (Леся Українка); Дівчина благально підвела на нього очі (Яків Баш); Нарешті Ярина благально сказала: – Заграйте, дідусю! (П. Словник української мови у 20 томах
  3. благально — БЛАГА́ЛЬНО. Присл. до блага́льний. Падає [виночернець] навколішки і здіймає благальна руки до Хуси (Л. Укр., III, 1952, 147); Нарешті Ярина благальна сказала: — Заграйте, дідусю! (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах