блищатися
блища́тися
-щиться, недок., рідко.
Те саме, що блищати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блищатися — блища́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- блищатися — БЛИЩА́ТИСЯ, щи́ться, недок., рідко. Те саме, що блища́ти 1. Ой, в полі-полі криниченька, В ній вода блищиться (з думи); Глянь, як хвилі від срібла блищаться і Глянь, як небо синіє вгорі! (Леся Українка); // безос. Словник української мови у 20 томах
- блищатися — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- блищатися — БЛИЩА́ТИСЯ, щи́ться, недок., рідко. Те саме, що блища́ти 1. Ой, в полі-полі криниченька, В ній вода блищиться (Укр.. думи.., 1955, 211); Глянь, як хвилі від срібла блищатьсяі Глянь, як небо синіє вгорі! (Л. Укр., І, 1951, 66); // безос. Словник української мови в 11 томах
- блищатися — Блищатися, -щуся, -щишся гл. Свѣтить, блестѣть. Чуб. V. 39. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Чуб. II. 558. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Рудч. Чп. 88. Топірці блищаться на сонці. Федьк. Словник української мови Грінченка