блукаючий

блука́ючий

-а, -е.

1》 Який постійно змінює напрям свого руху або місце розташування.

2》 Який переходить з одного на інше, роззосереджений (про погляд).

3》 Який з'являється та зникає.

Блукаючий біль — біль, що з'являється то в одній, то в іншій частині тіла і не має певної локалізації.

Блукаючі вогні — блідо-синє світіння, утворюване згорянням болотного газу – метану, що виділяється внаслідок гниття.

Блукаючий нерв — одна (десята) з дванадцяти пар черепно-мозкових нервів.

Блукаюча нирка — нирка, яка зміщена зі свого звичайного місця або незвичайно рухлива.

Блукаючі капітали — сукупність ліквідних коштів, що їх швидко переводять з однієї валюти в іншу; "гарячі гроші". **

Блукаючі струми — струми, що хаотично виникають в трубопроводі опалювальної системи великих будинків, спричиняють його корозію і передчасну руйнацію.