блювота

блюво́та

-и, ж.

1》 Хворобливе явище викидання через рот із шлунка спожитого продукту харчування; блювання.

2》 Те, що викидається із шлунка під час блювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блювота — блюво́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. блювота — БЛЮВО́ТА, и, ж. 1. Хворобливе явище викидання через рот із шлунка спожитого продукту харчування; блювання. Шкварчало щось, і дух смаженого несло, аж на блювоту зводить (А. Словник української мови у 20 томах
  3. блювота — И, ж. 1. Мінеральна вода «Blue Water». 2. Будь-яка мінеральна вода. Я хочу блювоти, бо щось у горлі зовсім пересохло. Словник сучасного українського сленгу
  4. блювота — БЛЮВО́ТА, и, ж. 1. Хворобливе явище викидання через рот із шлунка спожитого продукту харчування; блювання. Шкварчало щось, і дух смаженого несло, аж на блювоту зводить (Головко, II, 1957, 42). 2. Те, що викидається із шлунка під час блювання. До горла підкотила блювота (Шовк., Інженери, 1956, 470). Словник української мови в 11 томах