1. Великий тлумачний словник сучасної мови

блювотний

блюво́тний

-а, -е.

1》 Який викликає блювання.

|| у знач. ім. блювотне, -ного, с., фарм. – ліки, що викликають блювання.

2》 Прикм. до блювота 2). Блювотні маси.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блювотний — блюво́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. блювотний — БЛЮВО́ТНИЙ, а, е. 1. Який викликає блювання. Собака їсть траву як шлункові ліки, а дуже часто як блювотний засіб (з наук.-попул. літ.); Блювотний рефлекс; // у знач. ім. блюво́тне, ного, с., фарм. Ліки, що викликають блювання. Словник української мови у 20 томах
  3. блювотний — БЛЮВО́ТНИЙ, а, е. 1. Який викликає блювання. Собака.. їсть траву як шлункові ліки, а дуже часто як блювотний засіб (Нар. прикмети погоди, 1956, 41); // у знач. ім. блюво́тне, ного, с., фарм. — ліки, що викликають блювання. 2. Прикм. до блюво́та 2. Блювотні маси. Словник української мови в 11 томах