боголюбний

боголю́бний

-а, -е.

Який любить, глибоко шанує Бога, поклоняється йому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боголюбний — БОГОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн. Який любить Бога, поклоняється йому. – Шкода царевича, трохи старшого за мене віком, такого боголюбного, богобоязливого (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  2. боголюбний — Боголюбний, -а, -е Боголюбивый. Словник української мови Грінченка