боголюбний
боголю́бний
-а, -е.
Який любить, глибоко шанує Бога, поклоняється йому.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боголюбний — БОГОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн. Який любить Бога, поклоняється йому. – Шкода царевича, трохи старшого за мене віком, такого боголюбного, богобоязливого (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- боголюбний — Боголюбний, -а, -е Боголюбивый. Словник української мови Грінченка