1. Великий тлумачний словник сучасної мови

богошукання

богошука́ння

-я, с., іст.

В Росії на початку 20 ст. – релігійно-філософський напрям в середовищі російської ліберальної інтелігенції, що проповідував необхідність пошуку бога.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богошукання — богошука́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. богошукання — БОГОШУКА́ННЯ, я, с. 1. Пошуки людиною Бога. Однією з форм боротьби з релігійним сектантством було заслання тих, хто у своєму прагненні до богошукання полишав межі державної церкви (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. богошукання — БОГОШУКА́ННЯ, я, с. Реаіоцйна релігійно-філософська течія, що поширилась серед російської буржуазної інтелігенції в роки реакції після поразки революції 1905-1907 рр. Георгій Валентинович [Плеханов] викрив реакційний характер богобудівництва, як і богошукання (Наука.., 2, 1957, 31). Словник української мови в 11 томах