бомж

Значення в інших словниках

1. бомж — бомж іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. бомж — БОМЖ, а і а́, ч., розм. Людина, яка не має постійного місця проживання, помешкання, певних занять; безпритульний, бездомний; волоцюга. Оригінальний прозаїк Михайло Скаліцький написав повість про бомжа – твір з погляду життєвої правди вражаючий (із журн. Словник української мови у 20 томах
3. бомж — А, ч., абр. (від рос. «без определенного места жительства» — без визначеного місця проживання). Бездомний чоловік, жебрак. Словник сучасного українського сленгу
4. бомж — (-а) ч.; жрм. Людина без житла; волоцюга. Іван Новаковський, на прізвисько Новокаїн, інша версія Ваня Каїн, гнаний і упосліджений (себто у послід перемінений) літератор, видавець і культуролог, бомж... Словник жарґонної лексики української мови