босяцюга

босяцю́га

-и, ч., зневажл.

Збільш. до босяк.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. босяцюга — босяцю́га іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. босяцюга — БОСЯЦЮ́ГА, и, ч., зневажл. Збільш. до бося́к. Хто вас, босяцюги, на чужу землю просив? (М. Стельмах); Антон Герасимович досить скептично ставиться до цих нескінченних учительських сидінь, де люди дорослі .. Словник української мови у 20 томах
  3. босяцюга — БОСЯЦЮ́ГА, и, ч., зневажл. Збільш. до бося́к. Відвів [батько] на мить від грудей синову голову.., шорсткою долонею придавив їжакуватий чорний чубчик. — Босяцюга мій дорогий! (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 326). Словник української мови в 11 томах