боягузливий
боягу́зливий
-а, -е.
1》 Який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий.
2》 Який виражає почуття страху; пройнятий страхом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боягузливий — боягу́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
- боягузливий — БОЯГУ́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий. – Йолопи! – гарикнув Купа на боягузливих гайдуків (О. Ільченко); Акула боягузлива і має вразливий до ударів шлунок (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- боягузливий — див. боязкий Словник синонімів Вусика
- боягузливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет. Словник синонімів української мови
- боягузливий — БОЯГУ́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий. — Йолопи! — гарикнув Купа на боягузливих гайдуків (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 279). 2. Який виражає почуття страху; пройнятий страхом. Словник української мови в 11 томах