боягузка

боягу́зка

-и.

Жін. до боягуз.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боягузка — боягу́зка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. боягузка — БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  3. боягузка — БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (Хижняк, Тамара, 1959, 36). Словник української мови в 11 томах