боягузка
боягу́зка
-и.
Жін. до боягуз.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боягузка — боягу́зка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- боягузка — БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- боягузка — БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (Хижняк, Тамара, 1959, 36). Словник української мови в 11 томах