боягузка
БОЯГУ́ЗКА, и, ж.
Жін. до боягу́з.
Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боягузка — боягу́зка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- боягузка — -и. Жін. до боягуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боягузка — БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (Хижняк, Тамара, 1959, 36). Словник української мови в 11 томах