1. Орфографічний словник української мови

боягузка

боягу́зка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боягузка — -и. Жін. до боягуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. боягузка — БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  3. боягузка — БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (Хижняк, Тамара, 1959, 36). Словник української мови в 11 томах