1. Великий тлумачний словник сучасної мови

брильянтовий

брилья́нтовий

-а, -е.

Прикм. до брильянт.

|| Зробл. з брильянтів, прикрашений брильянтами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брильянтовий — брилья́нтовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. брильянтовий — БРИЛЬЯ́НТОВИЙ, а, е, розм. Прикм. до брилья́нт 1; // Зробл. з брильянтів, прикрашений брильянтами. Антося сама зареготалася щирим реготом, мабуть, з свого брильянтового намиста (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. брильянтовий — БРИЛЬЯ́НТОВИЙ, а, е. Прикм. до брилья́нт; // Зробл. з брильянтів, прикрашений брильянтами. І Антося сама зареготалася щирим реготом, мабуть, з свого брильянтового намиста (Н.-Лев., IV, 1956, 186). ∆ Зе́лень брилья́нтова див. зе́лень. Словник української мови в 11 томах