бровка

бро́вка

-и, ж.

Те саме, що брівка II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бровка — бро́вка іменник жіночого роду край канави, дороги Орфографічний словник української мови
  2. бровка — БРО́ВКА, и, ж. Те саме, що брі́вка². Маковей, набивши патронами ріжки, лежав біля самої бровки асфальту (О. Гончар); Шуріпа ішов бровкою понад самою дерезою (І. Рябокляч). Словник української мови у 20 томах
  3. бровка — БРО́ВКА, и, ж. Те саме, що брі́вка². Маковей, набивши патронами ріжки, лежав біля самої бровки асфальту (Гончар, І, 1954, 409); Шуріпа ішов бровкою понад самою дерезою (Ряб., Золототисячник, 1948, 119). Словник української мови в 11 томах
  4. бровка — Декоративний, інколи профільований валик над півциркульним або лучковим отвором. Характерний для середньовічного вірменського, грузинського і давньоруського зодчества. Архітектура і монументальне мистецтво