1. Великий тлумачний словник сучасної мови

брукований

бруко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до брукувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брукований — бруко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. брукований — БРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до брукува́ти. Спершу поволі, потім хутко торохкотнули колеса по брукованому річковим каменем двору (І. Чендей); // у знач. прикм. Тим часом вона без мети блукала стежками брукованого двору (М. Словник української мови у 20 томах
  3. брукований — Бруко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. брукований — БРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до брукува́ти. Спершу поволі, потім хутко торохкотнули колеса по брукованому річковим каменем двору (Чендей, Поєдинок, 1962, 32); // У знач. прикм. Тим часом вона без мети блукала стежками бракованого двору (Коцюб. Словник української мови в 11 томах