брунька

бру́нька

-и, ж.

Ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брунька — Бібка, бібляшок, біб'яшок, брост, бростина, бростинка, бростя, брость, брунечка, бубляшок, буб'яшок, бульбашка (діал.), бутон, бутончик, вічко (у картоплі), забрость (квіткова брунька), зав'язок, зав'язь, закон (від законятися), зарід, зародок... Словник синонімів Вусика
  2. брунька — бру́нька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бру́ньки Орфографічний словник української мови
  3. брунька — Бру́нька, -ньки, -ньці; -ньки́, -ньо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. брунька — Брунька, -ки ж. 1) Древесная почка (лиственная). Мнж. 176. На весні береза бруньки наганяє. Чуб. І. 130. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ. Харьк. г. 2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Словник української мови Грінченка
  5. брунька — БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). Словник синонімів української мови
  6. брунька — [брун'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, мн. -н'ки, -н'ок дв'і брун'кие Орфоепічний словник української мови
  7. брунька — БРУ́НЬКА, и, ж. Ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям. Гай ожива .. На гілках уже скрізь поналивало бруньки (І. Словник української мови у 20 томах
  8. брунька — БРУ́НЬКА, и, ж. Ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям. Гай ожива.. На гілках уже скрізь поналивало бруньки (Фр., XIII, 1954, 306); [Пастух:] Поглянь, як сонце світить над безлистим гаєм, от-от неначе вискочать бруньки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах