бруньковий

брунькови́й

-а, -е.

Прикм. до брунька.

Бруньковий довгоносик — жук родини довгоносиків; шкідник плодових і ягідних культур.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бруньковий — брунькови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (А. Головко); Зовні брунька покрита цупкими шкірястими бруньковими лусками, які захищають її (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (Головко, II, 1957, 179). Словник української мови в 11 томах