бруньковий
брунькови́й
-а, -е.
Прикм. до брунька.
Бруньковий довгоносик — жук родини довгоносиків; шкідник плодових і ягідних культур.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бруньковий — брунькови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (А. Головко); Зовні брунька покрита цупкими шкірястими бруньковими лусками, які захищають її (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (Головко, II, 1957, 179). Словник української мови в 11 томах