1. Словник української мови у 20 томах

бруньковий

БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до бру́нька.

Чути бруньковий дух од верб понад ставом (А. Головко);

Зовні брунька покрита цупкими шкірястими бруньковими лусками, які захищають її (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бруньковий — брунькови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бруньковий — -а, -е. Прикм. до брунька. Бруньковий довгоносик — жук родини довгоносиків; шкідник плодових і ягідних культур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (Головко, II, 1957, 179). Словник української мови в 11 томах