1. Великий тлумачний словник сучасної мови

брівонька

брі́вонька

-и, ж.

Пестл. до брівка I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брівонька — брі́вонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. брівонька — БРІ́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до брі́вка¹. А в дівчини брівоньки, А в дівчини чорнії – Матуся дала (з народної пісні); Ви, зіроньки, гляньте на мої брівоньки, на мої квітоньки! (І. Нечуй-Левицький); – Я сказав їй: золота! Гнівно брівоньки зламалися. Одвернулася. Пішла (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  3. брівонька — див. брова Словник синонімів Вусика
  4. брівонька — Брі́вонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. брівонька — БРІ́ВОНЬКА, и, жін. Пестл. до брівка 1. Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо?.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 49); А в дівчини брівоньки, А в дівчини чорнії — Матуся дала (Українські народні ліричні пісні, 1958, 86); — Я сказав їй: золота!... Словник української мови в 11 томах
  6. брівонька — Брівка, брівонька, -ки ж. ум. отъ брова. Словник української мови Грінченка