1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бунтарський

бунта́рський

-а, -е.

Прикм. до бунтар.

|| Власт. бунтареві; пройнятий бунтарством.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунтарський — бунта́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бунтарський — БУНТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бунта́р. Навіть дивно, як у цьому [дідовому] кряжистому тілі вміщуються два протилежні світи: то лагідний і тихий, як рівна надвечірня година, то гострий, мов бунтарський ніж (М. Стельмах); // Власт. Словник української мови у 20 томах
  3. бунтарський — БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  4. бунтарський — Бунта́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бунтарський — БУНТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бунта́р. Навіть дивно, як у цьому [дідовому] кряжистому тілі вміщуються два протилежні світи: то лагідний і тихий, як рівна надвечірня година, то гострий, мов бунтарський ніж (Стельмах, І, 1962, 233); // Власт. Словник української мови в 11 томах