бідняцький
бідня́цький
-а, -е.
Прикм. до бідняк.
|| Належний біднякові, біднякам.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бідняцький — бідня́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- бідняцький — БІДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бідня́к. Зазнавши лиха – і бідняцького, і солдатського – Мельник уже не міг стояти осторонь навколишніх подій (з газ.); // Належний біднякові, біднякам. Худенькі бідняцькі шкапинки із шкури вилазили, тягнучи погано врихтовані плуги (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- бідняцький — Бідня́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бідняцький — БІДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бідня́к. Як настала бідняцька воля — змінилась панська доля (Укр.. присл.., 1955, 338); // Належний біднякові, біднякам. Худенькі бідняцькі шкапинки із шкури вилазили, тягнучи погано врихтовані плуги (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 153). Словник української мови в 11 томах