бідовий

бідо́вий

-а, -е, розм., рідко.

Жвавий, сміливий, рішучий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідовий — бідо́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. бідовий — див. бистрий Словник чужослів Павло Штепа
  3. бідовий — БІДО́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Жвавий, сміливий, рішучий. То був хлопчик на вигляд років дванадцяти, бідовий, непосидющий (С. Васильченко); З гарячою промовою виступила Ярина. Я не знав, що вона така бідова, така рішуча (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. бідовий — див. жвавий; спритний Словник синонімів Вусика
  5. бідовий — БІДО́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Жвавий, сміливий, рішучий. То був хлопчик на вигляд років дванадцяти, бідовий, непосидющий (Вас., І, 1959, 72); З гарячою промовою виступила Ярина. Я не знав, що вона така бідова, така рішуча (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах