1. Великий тлумачний словник сучасної мови

білетер

білете́р

-а, ч.

Особа, яка контролює вхідні білети в кіно, театрі, музеї та інших закладах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білетер — білете́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. білетер — БІЛЕТЕ́Р, а, ч. Особа, яка перевіряє вхідні квитки в театрі, музеї, цирку та інших закладах. [Другий:] Ви не подумайте, що тут вам справді опера, а ви білетер (М. Куліш); Поруч товклись білетери похмурі – Я ж без квитка був, як на біду (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. білетер — БІЛЕТЕ́Р, а, ч. Особа, яка контролює вхідні білети в кіно, театрі, музеї та інших закладах. Поруч товклись білетери похмурі — Я ж без квитка був, як на біду (Перв., II, 1958, 110). Словник української мови в 11 томах