білобокий

білобо́кий

-а, -е.

Який має білий бік (боки) чи білі плями на боках.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білобокий — білобо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білобокий — БІЛОБО́КИЙ, а, е. Який має білий бік (боки) чи білі плями на боках. Біг кінь білобокий через яр глибокий (Сл. Гр.); Береза ця снилась Сашкові, ти бачиш її, білобоку? (А. Словник української мови у 20 томах
  3. білобокий — БІЛОБО́КИЙ, а, е. Який має білий бік (боки) або білі плями на боках. Біг кінь білобокий через яр глибокий (Сл. Гр.); Береза ця снилась Сашкові, ти бачиш її, білобоку? (Мал., II, 1956, 55); // Уживається як постійний епітет сороки. Словник української мови в 11 томах