ваблячий
ва́блячий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до вабити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ваблячий — ва́блячий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ваблячий — ВА́БЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ва́бити. Тієї ж миті він побачив Ясногорську .. Спускаючись, Черниш дивився під ноги, а проте, здається, бачив тільки її, довгождану, небезпечну і ваблячу (О. Словник української мови у 20 томах
- ваблячий — ВА́БЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ва́бити. Тієї ж миті він побачив Ясногорську.. Спускаючись, Черниш дивився під ноги, а проте, здається, бачив тільки її, довгождану, небезпечну і ваблячу (Гончар, І, 1954, 361)... Словник української мови в 11 томах