важкий
важки́й
-а, -е; вищ. ст. важчий.
1》 Який має велику вагу; тяжкий; прот. легкий.
|| Який має вагу, більшу, ніж звичайно мають подібні предмети.
|| Вигляд якого (значні розміри, масивність, густина і т. ін.) свідчить про велику вагу.
|| Густий, щільний (про тканину).
|| Який повільно засвоюється організмом і викликає відчуття тягаря в шлунку (про їжу).
Важка атлетика — вид спорту, що полягає в підніманні ваги.
Важка вагова категорія — категорія спортсменів (борців, боксерів, штангістів) з вагою тіла не меншою 81 кг.
Важка вода фіз. — вода зі значно більшою молекулярною вагою, ніж звичайна.
Важкі ґрунти с. г. — ґрунти зі значним вмістом глини.
2》 Великий, масивний (про людину, тварину та їхні частини тіла).
|| Який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості і т. ін.
|| Малорухливий, неповороткий.
3》 Позбавлений легкості, швидкості, характерний для руху кого-небудь значного вагою, незграбного чи втомленого (про ходу, біг і т. ін.).
4》 Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін.
|| Який відбувається, проходить з напруженням, утрудненням.
|| Складний для розуміння, сприйняття.
|| Позбавлений чіткості, громіздкий, обтяжений деталями.
5》 Який несе з собою всілякі незгоди, труднощі, страждання.
Важкий наркотик перен. — неспеціальний термін, що його зазвичай використовують для позначення будь-якого засобу, який викликає фізіологічну залежність.
|| Обтяжливий, надмірний.
|| Пов'язаний з фізичним чи розумовим напруженням, великими турботами або неприємностями; несприятливий.
|| Сповнений труднощів, нестатків, горя.
6》 Значний за ступенем, силою прояву.
|| Великий, значний, який призводить до поганих наслідків.
|| Сповнений фізичних мук, страждань; небезпечний.
|| Який дуже вражає, викликає глибокі переживання.
7》 Дуже сумний, гнітючий, безрадісний.
|| Який свідчить про напружену, гнітючу ситуацію.
|| Який викликає або залишає після себе неприємне почуття.
|| Який темними фарбами, забарвленням справляє враження похмурості.
8》 Дуже густий, сильний і неприємний (про запах і т. ін.).
9》 Нелегкий для порозуміння, незлагідний у стосунках; непривітний (про людину та її вдачу). Важка вдача. Важка людина.
|| Який нелегко піддається впливові, вихованню. Важка дитина. Важкий учень.
|| Який виражає суворість, похмурість.
10》 тільки ж., без додатка і ким, розм. Вагітна.
Ходити важкою — бути вагітною.
11》 Великий розмірами і потужний у дії. Важкі танки.
|| Признач. для виробництва великих і потужних машин, верстатів і т. ін. Важке машинобудування.
Важка індустрія; Важка промисловість — сукупність галузей промисловості, що виробляє засоби виробництва.
Важкі фігури шах. — тури і ферзі.
Значення в інших словниках
- важкий — (який має велику вагу) тяжкий, масивний, нелегкий, (дуже важкий) важкуватий, тяжкуватий, тяжезний, (про людину) огрядний, громіздкий, (сповнений труднощів) трудний, лихий, пекельний, (про нестатки) сутужний, скрутний, (сумні хвилини життя) гіркий... Словник синонімів Полюги
- важкий — важкий – тяжкий Значення цих прикметників (за деяким винятком) збігаються. Паралельно вживаються зі словами: відро, голова, рука, людина, повіки, роки, день, боротьба, праця, втома, туга, стан, думка, вдача, злочин, провина, гріх, запах, повітря, дух... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- важкий — важки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- важкий — ВАЖКИЙ – ТЯЖКИЙ Майже всі значення (за деякими винятками) збігаються. Паралельно вж. зі сл.: відро, голова, рука, людина, школяр, повіки, роки, день, боротьба, праця, втома, туга, стан, думка, вдача, злочин, провина, гріх, запах, повітря, дух, податок... Літературне слововживання
- важкий — Тяжкий, нелегкий, о. стопудовий; (- брилу) масивний; (гріх) великий; (танк) потужний; (хто) незграбний, неповороткий, грузький; (- задачу) складний; (заробіток) трудний; (податок) обтяжливий; (- гілля) обважнілий; (час) небезпечний... Словник синонімів Караванського
- важкий — ВАЖКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ва́жчий. 1. Який має велику вагу (див. вага́¹ 1); протилежне легкий. Брама важка городська заскрипіла на мідних завісах (І. Франко); Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки (М. Словник української мови у 20 томах
- важкий — I ваговитий, важезний, важелезний, важенний, важенький, важкелезний, важкенький, важколенний, важкуватий, важучий, важчий, заважний ("Продажне—заважне"), найважчий, найтяжчий, нелегкий, непідсильний, непосильний, обважнілий, обтяжілий, освинцевілий... Словник синонімів Вусика
- важкий — важка́ рука́, у кого. Хто-небудь може дуже боляче вдарити. Так глипнула (молодиця) .. на чоловіка, що він аж зіщулився, бо — всі знали — рука в Корніїхи важка (О. Гончар); — Забудь сюди дорогу. Я тебе не знаю — ти не знаєш мене. Бо рука в мене важка (Є. Фразеологічний словник української мови
- важкий — БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ГРИЗО́ТНИЙ рідше, ГРИЗУ́ЧИЙ рідше, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю). Словник синонімів української мови
- важкий — Важки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- важкий — ВАЖКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ва́жчий. 1. Який мас велику вагу; тяжкий; протилежне легкий. Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки (Коцюб., І, 1955, 215); Брама важка городська заскрипіла на мідних завісах (Фр. Словник української мови в 11 томах
- важкий — Важкий, -а, -е Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. Мет. 81. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Мет. 225. Важкий день. Важкий віз. Словник української мови Грінченка