важкохворий
важкохво́рий
-а, -е.
Який важко хворіє.
|| у знач. ім. важкохворий, -рого, ч.; важкохвора, -рої, ж.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- важкохворий — важкохво́рий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- важкохворий — ВАЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який важко хворіє, має важку хворобу. 14 квітня вилетів до Сімферополя важкохворий старший механік (з газ.); // у знач. ім. важкохво́рий, рого, ч.; важкохво́ра, рої, ж. Той (та), хто важко хворіє. Словник української мови у 20 томах
- важкохворий — ВАЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який важко хворіє; // у знач. ім. важкохво́рий, рого, ч.; важкохво́ра, рої, ж. Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах