вантажник
ванта́жник
-а, ч.
1》 Робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи.
2》 Спеціальний пристрій на машині для вантаження.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вантажник — ванта́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вантажник — г. ладівник, (в порту) докер. Словник синонімів Караванського
- вантажник — ВАНТА́ЖНИК, а, ч. 1. Робітник, який виконує вантажно-розвантажувальні роботи. Пароплави почали розвантажувати. Довгими сходами пішли півголі вантажники з лантухами, паками, садовиною (В. Словник української мови у 20 томах
- вантажник — ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (портовий вантажник). Двері розчиняються і двоє вантажників вносять великий ящик (І. Словник синонімів української мови
- вантажник — Ванта́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вантажник — ВАНТА́ЖНИК, а, ч.1. Робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи. За кілька хвилин вантажники навантажили машину (Сміл., Сашко, 1957, 128); Формувалися нові поїзди, вантажники працювали біля товарних вагонів, біля складів (Донч., І, 1956, 385). Словник української мови в 11 томах