1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ввірчений

вві́рчений

I (увірчений), -а, с.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ввертіти.

II увірчений, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ввірчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввірчений — вві́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ввірчений — ВВІ́РЧЕНИЙ (УВІ́РЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вверті́ти. На шиї в неї [собаки] був ремінець з довгим ланцюгом, прикутим до ввірченого в стіну залізного кільця (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  3. ввірчений — ВВІ́РЧЕНИЙ (УВІ́РЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вверті́ти. На шиї в неї був ремінець з довгим ланцюгом, прикутим до ввірченого в стіну залізного кільця (Донч., III, 1956, 70). Словник української мови в 11 томах