1. Великий тлумачний словник сучасної мови

веретено

верете́но

-а, с.

1》 Ручне знаряддя для прядіння у вигляді тонкої палички з видовженими загостреними кінцями і потовщенням посередині.

|| Основна частина прядильних машин, за допомогою якої закручуються і намотуються щітки.

2》 Стрижень, що являє собою вісь обертання частин різних механізмів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веретено — верете́но іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. веретено — ВЕРЕТЕ́НО, а, с. 1. Ручне знаряддя для прядіння – тонка паличка з видовженими загостреними кінцями і потовщенням посередині. Зараз вихопила у матері гребінь і почала прясти – аж хурчить веретено (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. веретено — У минулому простий дерев'яний пристрій для ручного прядіння; теп. рухома деталь прядильних, крутильних і мотальних машин, за допомогою якої здійснюється закручування та намотування оброблюваного продукту. Універсальний словник-енциклопедія
  4. веретено — Верете́но, -на, -ну; -те́на, -те́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. веретено — ВЕРЕТЕ́НО, а, сер. 1. Ручне знаряддя для прядіння, що становить собою тонку паличку з видовженими загостреними кінцями і потовщенням посередині. Словник української мови в 11 томах
  6. веретено — Веретено, -на с. 1) Веретено для пряденія. Чуб. VII. 410. Вас. 201. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178. На сорочку не напряла, веретін не було. Г. Барв. 45. Названія частей веретена въ Лебед. Словник української мови Грінченка