1. Великий тлумачний словник сучасної мови

верховинці

верхови́нці

-ів, мн. (одн. верховинець, -нця, ч.; верховинка, -и, ж.).

Назва етнічної групи українців, жителів високогірної зони Карпат.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верховинці — ВЕРХОВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. верхови́нець, нця, ч.; верхови́нка, и, ж.). Жителі Верховини – високогірної зони Карпат. Була [Іллінка] гарна, струнка, як усі верховинці (О. Кобилянська); Гостробородий верховинець провів мене у найдальший куток (Ю. Словник української мови у 20 томах
  2. верховинці — ВЕРХОВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. верхови́нець, нця, ч.; верхови́нка, и, ж.). Назва українців, жителів високогірної зони Карпат. Була [Іллінка] гарна, струнка, як усі верховинці (Коб. Словник української мови в 11 томах