вигартуваний
ви́гартуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вигартувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигартуваний — ви́гартуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вигартуваний — ВИ́ГАРТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́гартувати. Летять і летять [на конях] численні ряди осяяних сонцем облич, обвітрених і загорілих, вигартуваних стужами та спеками (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- вигартуваний — ВИ́ГАРТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гартувати. Летять і летять [на конях] численні ряди осяяних сонцем облич, обвітрених і загорілих, вигартуваних стужами та спеками (Гончар, І, 1954, 421). Словник української мови в 11 томах