1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вигороджувати

вигоро́джувати

-ую, -уєш, недок., вигородити, -джу, -диш, док., перех., розм.

Заперечувати наявність за ким-небудь або за собою якоїсь провини, доводити непричетність до чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигороджувати — вигоро́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вигороджувати — ВИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОРОДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Загороджувати, споруджувати, відділяти щось перегородками. Приміщення кухні для приготування їжі тваринам необхідно вигородити неспалимими конструкціями (стінами... Словник української мови у 20 томах
  3. вигороджувати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. вигороджувати — ВИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОРОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Заперечувати наявність за ким-небудь або за собою якоїсь провини, доводити непричетність до чогось. [Вояки:] Нехай мовчить! Доволі! Годі! Чого він вигороджує злочинця? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах